ADAM

Ми народжуємось з однаковими потребами і бажаннями. Зростаючи ми маємо бажання жити в безпеці, користуватися повагою оточення, мати можливість висловлювати свою думку й приймати власні рішення. Саме тому, права і свободи людини стосуються всіх. Незважаючи на гендер, колір шкіри, віросповідання – ми намагаємось бути почутими, але пізнавши себе, ми маємо ще і почути інших. В цьому і є основа Рівності. Художник в особливий спосіб промовляє мовою мистецтва і доносить своє світосприйняття до оточуючих. Роздуми над розумінням рівності – це повернення до витоків буття. Особливої уваги заслуговує тема створення Світу, зокрема, теорії походження людини. Таких знань є безліч, так само як і думок, які ми бажаємо висловлювати і хочемо бути почутими. Через призму сприйняття тієї чи іншої теорії, митець намагається розповісти нам про власне розуміння Рівності. Починаючи досліджувати ці теми, художник переймається філософією Стаціонарного стану, яка вказує на вічність життя. Територія, суспільство, сім`я, культура спадщина, правила та ритуали призвели до соціальної нерівності. В кожного своя правда. Митець не закликає до знищення чи нівелювання різних світобачень, адже це породить хаос, і ці картини не є соціальним протестом – це спроба через візуальні засоби сформувати і зрозуміти свою ідентичність й ділитися цим розумінням з іншими, сприймаючи позицію співрозмовника, вести діалог, а не дискусію. Бо будучи Різними – ми Рівні. Ми не повинні нав’язувати власну думку іншим. Саме в такому випадку є шанси бути почутим. Це стане запорукою діалогу, виникне новітня мова діалогу в соціумі та суспільстві. Будучи відомим іконописцем автор передає в своїх творах власне бачення через призму символізму, переплетених тематик та історій, нашаруванні часових просторів, в шрифтах, в символах кольору, в елементах сакральних образів в поєднанні зі старовинними техніками живопису змінених на сучасний лад. Основою і своєрідним яйцем, певним кодом, є синій колір, який закладений підкладом в кожній роботі митця. Синій – колір простору, символізує чесність, доброту, вірність, це колір людини індиго, людини майбутнього зі сформованою ідентичністю. Рівність, взаєморозуміння і взаємоповага виникає тоді, коли наявний діалог ідентичностей. Роботи Ігора Степаника – не протест, а рецепт соборності для нашого суспільства!